c. Новоспаське.

Село Новоспаське одне з найстаріших сіл Приазов’я. В давнину по цій місцині проходили маршрути скіфів. Вчені знайшли тут  7 курганів скіфського періоду. Після від’їзду ногайців, які дали назву своєму поселенню Шавкай, сюди приїхали молокани з Тамбовської губернії. Початок заснування нового села відбувся в 1823 - 1825 роках.

Десятиріччями долали перші поселенці важкі умови, пристосовуючись до степових умов Таврії. Проте їм це вдалось. Вже в 1898 року громада спромоглась на будівництво школи, другу школу побудували через 12 років. Тоді ж з’явились на території села млини, цегляний та вапняний заводи.

В к.XIX – п.XX ст. геологи знайшли тут поклади залізної руди. Вже в роки першої світової війни розпочали видобуток цієї копалини. З настанням часів радянської влади, яка остаточно тут закріпилась в 1918 році, про корисні копалини залізної руди було забуто. В період -1920-1930 роки в селі створювались артілі для ведення спільного господарства, на їх базі потім було засновано колгоспи.

В 1940 р. в селі створено Шавкайську МТС, де ремонтували та давали технічне обслуговування 73 тракторам.

7 жовтня 1941р. Новоспаське було окуповано фашистами.585 місцевмх мешканців пішли на фронт.325 з них загинули.

Окупанти нанесли значної школи – вивезли весь врожай та худобу до Німеччини. З 1942  почали вивозити молодих людей на примусові роботи. Але завдяки діям місцевого лікаря, який встановив карантин з тифу на території Новоспаського, Мар’янівки та Громівки, більшість молоді залишилась дома. Фашисти дуже жорстко поводились з місцевими мешканцями, проводили розстріли навіть дітей.

18 вересня 1943 р. – дата визволення села.

Післявоєнні роки були дуже важкими.  Працювали жінки, старики та діти. Землю орали на коровах, лише в 1947 році з західної України привезли коней. Тоді ж з’явилась перша машина для обмолоту зерна.

В 1957 р. на базі Шавкайської МТС був створений радгосп «Шавкайський». Це був найбільший радгосп в Запорізькій області.

В 1960 році сюди переїхала сім’я Героя Радянського Союзу Воротинцева Миколи Пилиповича.

В 1971 році відкрито нову школу, яка розрахована на 450 місць. В селі діє амбулаторія, будинок культури, бібліотека, поштове відділення.

Після розпаювання земель радгоспу створено 6 фермерських господарств.