Пеперуда – обрядовий персонаж південних слов’ян, який займав важливе місце у літніх календарних святах, ритуалах викликання дощу.
Для виконання обряда в Болгарії, коли наставала засуха, обирали дівчину (іноді двох). Одягали її у біле вбрання, яку прикрашали квітами, травневими рослинами. Була вона босоніж, на голові обов’язково був червоний віночок. Рослини, якими прикрашали дівчину, повинні були бути свіжими, соковитими, щоб такими же були засіяні ниви. Краще, щоб дівчина була сиротою – до неї боги милосердніші.
Учасники художньої самодіяльності Ганнівського СК разом з обраною дівчиною ( Пеперудою) заходили в кожен двір, співали пісню – закличку, імітуючи політ метелика. І одночасно через сито сіяли муку, імітуючи дощ. Просили у Бога дощу і добрий урожай, окропляючи хазяїв водою. Ті, у відповідь, дарували продукти, солодощі, гроші. А також могли облити водою всіх учасників обряду.
Існує гадання на ситі. Хазяйка кидає сито на землю. Якщо воно впаде догори дном, то врожай буде хорошим.
Потім всі разом відправляються до водойми, де ліплять з глини фігурку людини (ляльку) чоловічої статі, яка собою представляла небіжчика. Частіше цю фігурку називали Германом. Але в с.Ганнівка її називали Миколайчиком (на честь свята Миколая). Ляльку прикрашали квітами і оплакували. Вважалось, чим більше пролито сліз, тим сильніше буде йти дощ. Після цього Миколайчика кидали у воду, ніби поховали.
Обряд закінчується спільним застіллям.
