A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Нововасилівська громада
Запорізька область, Мелітопольський район

Питання - відповіді

Дата: 22.07.2021 11:33
Кількість переглядів: 75

Платникам податку на прибуток: наслідки надання благодійної допомоги (безоплатної передачі товарів (робіт, послуг)) юридичним особам

Платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування при наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг) юридичним особам:

- неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на суму благодійної допомоги, яка перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

- особам, що не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб),

- платникам податку на прибуток, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

- суб’єктам сфери фізичної культури і спорту (згідно з переліком, визначеним п.п. 140.5.14 ст. 140 ПКУ), внесеним до Реєстру, на суму благодійної допомоги, яка перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Це положення не застосовується щодо безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, якщо:

     1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого КМУ,

     2) та такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.

Також коригування фінансового результату до оподаткування не здійснюється при наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг) на користь юридичних осіб:

- що є платниками податку на прибуток;

- громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (п. 511 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення»);

- неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, якщо така допомога підпадає під дію положень п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;

- на період проведення антитерористичної операції, щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається КМУ які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції.

Як підприємці сплачують єдиний податок на період щорічної відпустки та лікарняного?

Підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку:

- протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки,

- а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до податкового органу за заявою у довільній формі (п. 295.5 ст. 295, п.п. 298.3.2 ст. 298 Податкового кодексу).

Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки та її  форми не встановлено.

Але для уникнення порушення терміну сплати авансових платежів доцільно подавати заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.

Якщо тривалість відпустки є меншою одного календарного місяця, то звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця не передбачено.

Нагадаємо, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок авансовими внесками не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь звітний період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Звертаємо увагу, що платників єдиного податку третьої групи та першої і другої груп, які використовують найманих працівників, на період відпустки не звільнено від сплати єдиного податку.

Отже, підприємці-платники єдиного податку 1 і 2 груп, можуть скористатись нормою щодо звільнення від сплати єдиного податку упродовж одного календарного місяця на рік на час відпустки за умови, якщо вони працюють самостійно та не використовують працю найманих осіб.

Чи повинні самозайняті особи повідомляти податкові органи, про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем?

  Контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески (ст. 20 Закону України від 08.07.2010  № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Отже, фізичні особи – підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не повинні повідомляти контролюючі органи, що мають основне місце роботи, де за них було сплачено страховий внесок у розмірі не менше мінімального.

Відчуження майна, що перебуває у податковій заставі: коли   узгоджувати з податковою

Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом (п. 92.1 ст. 92 ПКУ).

Платник може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі:

- тільки за згодою контролюючого органу,

- а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав йому відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

  • Якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу:
    • за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні,
    • та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску та/або на погашення податкового боргу.

 

  • У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).

У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. 92.3 ст. 92 ПКУ).

 

Звільнення від сплати єдиного внеску: які категорії

  •  Звільняються від сплати єдиного внеску за себе:

 

- фізичні особи – підприємці,

 

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, 

 

якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску тільки добровільно.

 

  • Звільняються від сплати єдиного внеску за себе (част. п'ята та шоста ст. 4 Закону №2464):

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб - підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою - підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи - підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

  • Скасовується обов'язок сплачувати мінімальний розмір єдиного внеску  за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку) для:

 

 - фізичних осіб - підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування),

 

 -  осіб, які провадять незалежну професійну діяльність,

 

 -     членів фермерського господарства.

Тобто, для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства, у разі якщо не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов'язком.

Розмір єдиного внеску у 2021 році

Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: 6000 гривень, з 1 грудня 2021 року - 6500 гривень.

Отже, у 2021 році розмір мінімальної зарплати буде змінюватися двічі: з 1 січня (6000 грн) та з 1 грудня (6500 грн).

Як наслідок, буде змінюватися мінімальний страховий внесок з єдиного внеску:

  • з січня по листопад - 1320 грн. (6000 х 22%);
  • за грудень - 1430 грн. (6500 х 22%).

Максимальна сума страхового внеску з 1 січня 2021 року становить - 19800 грн: (максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - 15 розмірів мінімальної заробітної плати - (6000 грн х 15 х 22%). З 1 грудня 2021 року максимальна сума страхового внеску складатиме 21450 грн. (6500 грн х 15 х 22%).

 

Практичні поради щодо подання заяви на застосування спрощеної системи оподаткування

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (п. 298.1.1 ст. 298 ПКУ).

Заява подається за вибором платника податків, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Форми Заяви та Розрахунку доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджені наказом МФУ від 16.07.2019 № 308.

Для надіслання підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування підприємцем:

  • в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації,

 

  • у запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично,

 

  • у разі переходу на єдиний податок (перша-третя група) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему. Для цього у вкладці «Додатки» обирається опція «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнюються обов’язкові поля.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Подання Розрахунку для отримання лікарняних в середині кварталу

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені:

- Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,

- та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Для своєчасного отримання пенсійних та соціальних виплат передбачено Розрахунок з типом «Звітний» як «Довідковий» та додатки до нього, що містять персоніфіковані відомості, з типом «Звітний» як «Довідковий», у якому зазначається інформація щодо матеріального забезпечення, страхових виплат (абз. сьомий п. 1 розд. ІІІ Порядку).

Отже, Розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подаються у разі необхідності призначення поза межами звітного періоду застрахованим особам матеріального забезпечення, або страхових виплат та містять виключно інформацію щодо таких осіб.

Для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат – у разі подання Додатка 1 у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат Додаток 1 має містити відомості для призначення інших соціальних виплат застрахованій особі.

При цьому інформацію щодо осіб, зазначених у Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий», необхідно також дублювати у Розрахунку за відповідний звітний період.

Терміни подання Розрахунку з типом форми «Довідковий» у разі виходу працівника на пенсію або для отримання лікарняних чинним законодавством не передбачені.

Чи можливо уступити грошове зобов’язання третім особам?

Забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 ст. 87 ПКУ).

Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

Якщо необхідна інформація про податкову сумлінність бізнес - партнера

На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Також на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу.

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, необхідно ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання і повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

Платникам єдиного внеску: чи застосовуються штрафи при коригуванні у додатках 1, 2, 3, 5, 6 до Розрахунку недостовірних даних, що не стосуються сум зарплати та ЄВ

Фінансова і адміністративна відповідальність передбачена за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску (ст. 25 і 26 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-У1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (від 15.12.2020 № 773) затверджені:

- форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,

- та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Отже, якщо самостійно здійснюється коригування у додатках 1, 2, 3, 5 або 6 до Розрахунку недостовірних відомостей по застрахованій особі, що не стосуються сум нарахованої заробітної плати/доходу та сум єдиного внеску, які використовуються в Державному реєстрі, то фінансові санкції та адміністративна відповідальність за подання недостовірних відомостей, податковими органами не застосовується.

У разі виявлення, за результатами перевірки платника, подання недостовірних відомостей по застрахованій особі, що використовуються в Державному реєстрі, або інших відомостей, передбачених Законом № 2464, фінансові санкції та притягнення до адміністративної відповідальності мають право застосовувати як податкові органи, так і органи Пенсійного фонду України.

Який термін подання заяви у разі добровільної зміни ставки єдиного податку на 3%?


У разі зміни ставки єдиного податку реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ платником єдиного податку подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

Зазначена норма передбачена п.п. «б» п.п. 4 ст. 293 ПКУ.

Коли майно платника податків звільняється з податкової застави?

 Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;

- визнання податкового боргу безнадійним;

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

- отримання платником внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання;

- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п. 93.1 ст. 93 ПКУ.

Зазначена норма передбачена п.п. 93.1.1 - п. 93.1.6 та 93.2 ст. 93 ПКУ.

Платникам єдиного внеску: одночасне уточнення реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску

Якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску застрахованим особам у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», подається Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Спочатку у такому Розрахунку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий», а саме:

- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію (в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).

- потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Отже, якщо у дод. 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» одночасно уточняються реквізити та суми нарахованого єдиного внеску, то:

- подається Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування реквізитів з використанням ознак «1» (рядок на виключення) та «0» (рядок на введення),

- та Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування сум нарахованого єдиного внеску з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Зазначене визначено п.п. 7 п. 9, абз. п’ятим п. 6 розд. V «Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773).

Арешт коштів на рахунку платника податків: які умови?

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (п. 94.4 ст. 94.4 ПКУ).

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду (п.п. 94.6.2 ст. 94 ПКУ).

Отже, адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків може бути застосовано контролюючим органом виключно на підставі рішення суду.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь