Питання - відповіді

Дата: 05.08.2021 14:07

Кількість переглядів: 378

Фото без опису

Звільнення від сплати єдиного податку в карантин закінчилось

Законом України від 4 грудня 2020 року № 1072 передбачені пільги для фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку першої групи.

Так, платники єдиного податку першої групи тимчасово звільнялись від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень - травень 2021 року (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 529 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тобто, єдиний податок «спрощенці» першої групи могли не сплачувати за грудень 2020 року та з січня по травень (включно) 2021 року.

У травні закінчились преференції для платників єдиного податку першої групи.

З червня 2021 року єдиний податок сплачується на загальних підставах.

Звертаємо увагу платників єдиного податку першої групи на необхідності своєчасної сплати єдиного податку шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця відповідно до п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України.

Добровільно задекларувати активи можна буде вже з 1 вересня

21 липня 2021 року набрав чинності Закон від 15.06.2021 № 1539-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету".

Закон визначає особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Громадяни України матимуть право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори, до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

Подача одноразової декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи.

Наразі фахівці ДПС активно задіяні у розробці проєкту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання».

Чи є обов’язковим подання одноразової декларації з 1 вересня?

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Тобто, подача одноразової (спеціальної) добровільної декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи.

Хто може скористатися одноразовим добровільним декларуванням з 1 вересня?

21 липня 2021 року набрали чинності окремі норми Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», відповідно до якого внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України в частині проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Так, скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Кодексу є чи були платниками податків.

Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції".

Використання РРО: зміни до змісту розрахункових документів

До Положення про форму та зміст розрахункових документів РРО внесено зміни наказами МФУ:

- від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13»,

- від 18.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів».

Зміни стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються та друкуються РРО та програмними РРО.

Отже, до 01.08.2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких перебували у Державному реєстрі РРО до набуття чинності Наказу № 306, проте не перебували на обліку у органах ДПС, обов’язково мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) для можливості виконання вимог щодо форми і змісту розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які формують РРО.

РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:

- найменування суб’єкта господарювання;

- заокруглення суми до сплати;

- зазначення валюти операції;

- найменування платіжної системи.

В зв’язку з прийняттям Наказу № 329 до 01 жовтня 2021 року РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:

- значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Скористайтесь новою рубрикою на вебпорталі ДПС «Інформаційні повідомлення про відкриті дані»

ДПС оприлюднено та здійснюється постійне оновлення 46 наборів даних у формі відкритих даних, які закріплені за Службою відповідно до постанови КМУ від 21.10.2015 № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних».

Для зручності користувачів відкритих даних на вебпорталі ДПС створено рубрику «Інформаційні повідомлення про відкриті дані» у розділі «Для громадськості» - «Публічна інформація», https://tax.gov.ua/dlya-gromadskosti/dostup-do-publichnoi-inform/informatsiyni-povidomlennya/.

У ній розміщуються всі інформаційні повідомлення з питань відкритих даних, що дозволить користувачам вебпорталу ДПС здійснювати пошук інформаційних повідомлень з вказаної тематики з відображенням історичних даних, зокрема, повідомлень, які були оприлюднені декілька місяців потому або у минулих роках.

На сьогодні у новоствореній рубриці розміщено повідомлення з питань відкритих даних ДПС починаючи з серпня 2019 року.

Чи оподатковуються кошти, зняті з рахунку підприємця та з яких сплачено податки за спрощеною системою оподаткування, якщо ФОП перейшов на загальну систему?

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

Підприємець – єдинник не подав звітність з єдиного внеску (форма Д5 (річна)) за періоди до 01.01.2021 року. Як подати цю звітність?

Починаючи з 01.01.2021 року звітність про нарахування єдиного внеску подається у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ (п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають звітність про нарахування єдиного внеску у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 №578 (у редакції від 09.12.2020 №752):

- додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», який є її невід’ємною частиною.

Декларація за оновленою формою подається, починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року (п. 2 Наказу № 752).

Тобто, починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року, у разі необхідності подання звітності по єдиному внеску за періоди до 2021 року, яка не була подана, така звітність подається згідно з Додатком 1 у складі Декларації за формою, чинною на момент подання.

Отже, якщо підприємець – платник єдиного податку першої – третьої групи не подавав за минулі періоди до 01.01.2021 року додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», то він подає Додаток 1 у складі Декларації з типом форми «Звітна».

Програмні РРО: одночасне використання електронної печатки та/або електронного підпису на декількох ПРРО

Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо кількості електронних печаток під час їх реєстрації суб’єктом господарювання, який має декілька програмних РРО.

При застосуванні електронної печатки суб’єкта господарювання на ПРРО фіскальним сервером ДПС не встановлено обмежень її використання кількома ПРРО одночасно.

При цьому за допомогою одного сертифіката електронного підпису можна працювати одночасно тільки одному касиру на одному ПРРО.

Тобто, у разі одночасного використання суб’єктом господарювання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів стосовно яких були подані повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Користуйтесь послугами Контакт-центру ДПС

Контакт-центр ДПС надає відповіді на звернення фізичних та юридичних осіб у телефонному режимі, електронною поштою, з використанням автовідповідача та чату в месенджерах.

Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).

Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять.

Приєднатися до чатів ДПС можна:

- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;

- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

Платникам єдиного внеску: коригування показників у Розрахунку щодо сум єдиного внеску

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені:

- форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,

- Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 1, п. 6, п.8 розд. V Порядку).

Коригування показників Розрахунку проводиться таким чином:

- для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка;

- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка;

- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення;

Для проведення коригувань необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий», який має містити:

- обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску,

- а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються.

Зверніть увагу, що коригуванню підлягають показники, що вказані у розділах I, II та ІІІ Розрахунку, отже рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини Розрахунку можливо скоригувати лише у разі коригування помилки у розділах I або ІІ, ІІІ Розрахунку.

Отримання податкового номера на дітей через електронний кабінет

Щоб зареєструвати дитину в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (Державний реєстр), засобами Електронного кабінету один із батьків може подати в електронному вигляді заяву для реєстрації в Державному реєстрі (присвоєння податкового номера) на дітей.

У приватній частині Електронного кабінету (режим «ЕК для громадян») можна подати заяву за формою № 1ДР (Облікова картка фізичної особи – платника податків (1ДР)) з використанням кваліфікованого електронного підпису.

До заяви необхідно додати:

- скановану копію свідоцтва про народження дитини,

- скановану копію документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).

При поданні заяви за формою № 1ДР засобами Електронного кабінету обирається податковий орган, де один із батьків бажає отримати Картку платника податків.

Результат опрацювання заяви відображається в Електронному кабінеті «Відповідь № 2 Фінальна».

Отримання Картки платника податків здійснюється в ЦОП податкової служби з пред’явленням:

- свідоцтва про народження дитини,

- документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).

Податок на нерухомість: який розмір ставки?

Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п.п. 266.5.1 ст. 266 ПКУ).

Якщо органи місцевого самоврядування населених пунктів на лінії зіткнення не прийняли рішень про встановлення ставок на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на 2020 рік, такий податок до прийняття відповідного рішення сплачується виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх ставки у розмірі 0,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п. 59 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Платникам єдиного внеску: коригування показників у Розрахунку щодо сум єдиного внеску

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені:

Коригування показників Розрахунку проводиться таким чином:

- обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску,

Отримання податкового номера на дітей через електронний кабінет

До заяви необхідно додати:

- скановану копію свідоцтва про народження дитини,

Результат опрацювання заяви відображається в Електронному кабінеті «Відповідь № 2 Фінальна».

Отримання Картки платника податків здійснюється в ЦОП податкової служби з пред’явленням:

- свідоцтва про народження дитини,

Податок на нерухомість: який розмір ставки?

Платникам ПДВ: виправлення помилки у графі 6 або 7 податкової накладної

На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).

Помилка, допущена у графі 6 (кількість (об’єм, обсяг)) або 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) податкової накладної, призводить до виникнення розбіжностей з первинними документами, оформленими за операцією, щодо якої платником на дату виникнення податкових зобов’язань складено податкову накладну.

З метою виправлення помилки платник ПДВ:

- на дату виявлення помилки складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, в табличній частині якого, зі знаком «–» відображає показники щодо усіх зазначених в податковій накладній товарів/послуг та у графі 2.1 заповнює код причини коригування «103»;

- складає нову податкову накладну, в якій зазначає правильні показники, визначені первинними документами. Такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця.

Якщо така податкова накладна буде зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, то застосовуються штрафні санкції згідно з п. 120¹.1 ст. 120¹ПКУ.

Відображення в інтегрованій картці платника даних податкової звітності

Інтегрована картка платника (ІКП) – це форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.

Первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску.

Після повного внесення даних Документа звітності такий документ отримує статус «Повністю введено».

Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності.

Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також дані уточнюючих Документів звітності, відображаються в ІКП датою подання таких Документів звітності до податкового органу (якщо інше не визначено в алгоритмі відображення даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності).

При цьому за уточнюючими Документами звітності в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Документі звітності, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Документа звітності.

Отже, дані Документів звітності відображаються в ІКП:

датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності – у разі подання звітності:

- у законодавчо встановлені терміни для такого подання,

- з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання;

датою подання Документів звітності до податкового органу (якщо інше не визначено в алгоритмі відображення даних первинних показників в ІКП) – у разі подання звітності:

- після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання,

- уточнюючих,

- за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника.

Зазначені норми визначені «Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску», затвердженого наказом МФУ від 12.01.2021 № 5.

Платникам податку на прибуток: форми фінансової звітності, що подаються поквартально

Платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом:

до перевірки фінансової звітності аудитором подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період: - звіт про фінансовий стан (баланс), - та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати).

Такі платники подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди (абз. перший частини першої ст. 13 Закону № 996).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. грн., встановлено річний податковий (звітний) період (п. 137.4, п. 137.5 ст. 137 ПКУ).

Підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається КМУ, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами. Інші підприємства самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності (частина друга та третя ст. 12¹ Закону №996).

Проміжна фінансова звітність – це фінансовий звіт, що складається або з повного комплекту фінансової звітності, або з комплекту стислої фінансової звітності за проміжний період (п. 4 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 34).

Повний комплект фінансової звітності включає: -звіт про фінансовий стан на кінець періоду; -звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період; -звіт про зміни у власному капіталі за період; -звіт про рух грошових коштів за період; -примітки, що містять виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення; -порівняльну інформацію стосовно попереднього періоду; -звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного попереднього періоду, коли суб’єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності.

Проміжний фінансовий звіт має включати, як мінімум, такі компоненти: - стислий звіт про фінансовий стан, - стислий звіт або стислі звіти про прибуток або збиток та інший сукупний дохід, - стислий звіт про зміни у власному капіталі, - стислий звіт про рух грошових коштів та деякі пояснювальні примітки.

Формою Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 (зі змінами), передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації.

У таблиці «Наявність додатків» Декларації платниками, які складають фінансову звітність згідно з міжнародними стандартами, у графі «МСФЗ» графи «ФЗ» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» проставляється позначка «+», що відповідає назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.

Платники податку на прибуток, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами подають до органів ДПС разом з Декларацією проміжну та річну фінансову звітність:

за податкові (звітні) періоди: квартал, півріччя, три квартали можуть подати повний або стислий комплект (включає, як мінімум: звіт про фінансовий стан (баланс); звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати));

за річний податковий (звітний) період – повний комплект.

Платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають до органів ДПС річну фінансову звітність за звітний рік разом з аудиторським висновком у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, яка включає: -звіт про фінансовий стан (баланс); -звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати); -звіт про рух грошових коштів; -звіт про власний капітал; -примітки до річної фінансової звітності.

Складена до перевірки аудитором річна фінансова звітність, яка подається разом з Декларацією за відповідний податковий (звітний) період включає:

звіт про фінансовий стан (баланс);
звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати).

Припинення підприємницької діяльності єдинника-підприємця: як звітувати?

Підприємці – єдинники першої – третьої груп подають вперше Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 № 578 (у редакції від 09.12.2020 №752), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (Додаток 1) за податкові звітні періоди 2021 року.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності підприємці на спрощеній системі оподаткування зобов’язані подати Декларацію з типом форми «Звітна» (за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності), у складі якої формується Додаток 1 з типом «Звітна», який заповнюється таким чином:

у комірці 01 заголовної частини проставляється позначка «Х»;

у розд. 1 вказується реєстраційний номер облікової картки платника податків з врахуванням примітки 4 до Додатка 1;

у розд. 2 – серія (за наявності) та номер паспорта для ідентифікації платника єдиного внеску у Пенсійному фонді України з врахуванням примітки 5 до Додатка 1;

у розд. 3 – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

у розд. 4 в полі «Податковий (звітний) період» проставляється позначка «Х» поруч з відповідним звітним періодом;

у розд. 5 в полі «після припинення» «Тип форми» проставляється позначка «Х», при цьому одночасно заповнюється розд. 6;

у розд. 6 – дата державної реєстрації припинення;

у розд. 7 «Код основного виду економічної діяльності», вказується основний код економічної діяльності за КВЕД згідно з реєстраційними документами;

у розд. 8 – період перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, як платника єдиного внеску у звітному році, та код категорії застрахованої особи (зазначається цифра «6»);

рядки та графи у розд. 9 обов’язково заповнюються в розрізі місяців за період визначений у розд. 8, де у графі 2 відображається самостійно визначена сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, а у графі 4 обчислюються суми нарахованого єдиного внеску. Загальна сума нарахованого єдиного внеску за звітний період зазначається у рядку «Усього» графи 4.

Значення рядка «Усього» графи 4 розд. 9 Додатка 1 переноситься до рядка 21 «Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду» розд. VІІ Декларації.

Платникам єдиного внеску: коригування показників за періоди до 01.01.2021

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені:

У разі коригування показників, відображених у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ф. 1ДФ за періоди до 01.01.2021, реквізити додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку з типом «Уточнюючий» заповнюється наступним чином:

у рядку 01 відмічається відповідна клітинка 013 «Уточнюючий»;

у рядку 02 відображаються:

- навпроти напису «Звітний (податковий) період» зазначається рік, квартал;

- номер місяця у кварталі для додатка 4ДФ до Розрахунку з типом «Уточнюючий» за періоди до 01.01.2021 завжди приймає значення – «3»;

- номер Розрахунку, до якого додається додаток 4ДФ – проставляється «1»;

- номер додатка до Розрахунку – проставляється «1».

При цьому, заповнюються всі необхідні реквізити, зокрема, рядки 031;032.

Якщо необхідна ліценція на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального

У зв’язку із набранням чинності постанови КМУ від 23.12.2020 № 1308 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 609», територіальні органи ДПС з 1 січня 2021 року визначено органами ліцензування, зокрема з оптової торгівлі пальним.

Отже, заяви щодо ліцензій на право виробництва пального необхідно направляти до Державної податкової служби України, а заяви щодо ліцензій на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального до територіальних органів ДПС за місцем здійснення діяльності.

ГУ ДПС у Запорізькій області

« повернутися