A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Нововасилівська громада
Запорізька область, Мелітопольський район

Питання - відповіді

Дата: 02.09.2021 21:43
Кількість переглядів: 38

Платникам ПДВ: коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

- постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;

- покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

- постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;

- покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення.

Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 1095 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то:

- у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник не звільняється від обов’язку збільшення суми податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг;

- у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

Зазначена норма передбачена п.п.192.1.1 та п.п. 192.1.2 ст. 192 ПКУ.

 

Припинення діяльності підприємцем - єдинником: подання останньої податкової звітності

У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

З 01.04.2021р. податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 № 578 (в редакції від 09.12.2020 № 752), у складі якої передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску до органу ДПС за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Отже, фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, у строки, визначені підпунктами 49.18.2 та 49.18.8 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка « ».

При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску відповідно до Закону від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

 

Реєстрація податкової накладної в ЄРПН у святковий чи вихідний день

Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.

Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Отже, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Зазначена норма передбачена п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246.

В яких випадках подається уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація?

     Відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає перевірці у спеціальному порядку.
     Уточнююча Декларація подається декларантом:

     у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;
     у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;
     у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;
     після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку;
     після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ.     При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення. Уточнююча Декларація продається протягом 20 календарних днів.

Начало формы

Конец формы

Начало формы

Конец формы

Податкові накладні зареєстровані з порушенням терміну. Протягом якого часу суми ПДВ відносяться до податкового кредиту?

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати їх складення.

Суми ПДВ, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому їх зареєстровано, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування.

Отже, платники ПДВ (крім тих, які застосовують касовий метод податкового обліку):

- суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були своєчасно зареєстровані в ЄРПН, можуть включити до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони складені, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 1095 календарних днів з дати їх складання;

- суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть включити до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати їх складення.

Чи застосовуються РРО при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів?

     Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок .

     Водночас, п. 4 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО або ПРРО не застосовуються, зокрема, при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

У громадянина два об’єкти житлової нерухомості, один з яких використовується для одержання доходу. Чи є пільга з податку на нерухоме майно?

     Підпунктом 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:

     а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
     б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
     в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
     Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
     Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
     Водночас, п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

     Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.
     Отже, при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи, до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.

Органом місцевого самоврядування прийнято рішення про нову нормативну грошову оцінку землі, але зміни не внесені до договору оренди землі. Чи необхідно сплачувати орендну плату в новому розмірі?

Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
     Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

     Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

     Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель».

     Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, який відповідно до ст. 23 Закону № 1378 видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

     Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина перша ст. 15 Закону № 1378).
     Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель (не рідше одного разу на 5-7 років) визначено частиною другою ст. 18 Закону № 1378.
     Пунктом 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220, передбачено відображення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору.

     Розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності (п. 13 Типового договору).

     Рішення органів місцевого самоврядування відповідно до частини першої ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» є обов’язковими для виконання, зокрема, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
     Враховуючи викладене, якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, орендар сплачує орендну плату, обчислену із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки (в т. ч. у разі не внесення відповідних змін до договору оренди землі).

Які суб’єкти господарювання є платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів?

     Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затвердженої наказом ДПС України від 16.12.2011 № 258, платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб’єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.

Який документ повинен надати роботодавцю студент, що отримує заробітну плату  для застосування підвищеної податкової соціальної пільги?

     Відповідно до п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ учень, студент, аспірант, ординатор, ад’юнкт має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

     Разом з тим, п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

    Для застосування підвищеної податкової соціальної пільги до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати учень, студент, аспірант, ординатор, ад’юнкт повинен надати роботодавцю довідку з навчального закладу або наукової установи про те, що він там навчається та не отримує стипендію з бюджету.

Як відкрити спеціальний рахунок в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

     Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

     Декларант відкриває в банку спеціальний рахунок та вносить на нього готівкові кошти, банківські метали через операційну касу банку за заявою на переказ готівки, а у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» зазначає «добровільне декларування».
     Після підтвердження джерел походження грошових коштів, банківських металів декларант має право:

     перерахувати грошові кошти, банківські метали на власний поточний рахунок фізичної особи, відкритий в банку України;

     або зняти грошові кошти, банківські метали та закрити спеціальний рахунок;
     або подати в банк заяву та використовувати надалі цей рахунок як звичайний поточний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб.
     Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву.

     Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів у випадках, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу.

Чи скасовується реєстрація РРО при переході на ПРРО?

     Відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 реєстрація реєстратора розрахункових операцій (РРО) діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО (далі – ПРРО) вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

     Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.
     Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.

 

Використання РРО. Чи повинен бути QR-код у фіскальному касовому чеку?

     Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 та від 08.06.2021 № 329 , фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний касовий чек) має містити реквізити, зокрема, QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій фіскальний номер програмного РРО (рядок 26).

     Згідно з приміткою 8 до форми № ФКЧ-1 «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)», наведеній у додатку 1 до Положення № 13, QR-код зазначається у разі наявності.
     При цьому, п. 3 Наказу № 306, який набрав чинності 01.08.2020, визначено, що до 01 серпня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині, зокрема, відображення QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказом № 306.

     До 01 серпня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказу № 306, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону № 265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до Наказу № 306.

     Враховуючи викладене, QR-код у фіскальному касовому чеку зазначається у разі наявності в РРО відповідного програмного забезпечення.

Які документи необхідно подати для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах?

     Порядок видачі та анулювання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

     Згідно з ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля, зокрема, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
     Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
     Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

     У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

 

Чи може ФОП на загальній системі оподаткування включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску?

     Відповідно до п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать, зокрема, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

     Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Одноразове (спеціальне) декларування. Чи необхідно декларувати  об'єкти незавершеного будівництва?

Так. Для цілей підрозділу 9-4 розділу XX Податкового кодексу України до активів у формі нерухомого майна належать також об'єкти незавершеного будівництва, які:

–    не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об'єкти належать декларанту на праві власності;

–    не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

Відповідно до глави 34 Цивільного кодексу України суперфіцій – це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі.

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з постачання майнових прав на об’єкти нерухомого майна?

     Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України.

     За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦКУ).
     Предметом договору купівлі-продажу можуть бути, зокрема, майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав (ст. 656 ЦКУ).

     Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів регулюються Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
     Відповідно до ст. 3 Закону № 2658 визначено, що майновими правами визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

     Згідно з п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

     Підпунктом 14.1.129 прим.1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

     Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

     Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.
     Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). При цьому продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
     Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
     Отже, для цілей оподаткування ПДВ операція з постачання майнових прав на об’єкт нерухомого майна є для продавця операцією з постачання об’єкта нерухомого майна.

     Враховуючи вищевикладене, операції з постачання майнових прав на об’єкти нерухомого майна є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

Чи є обов’язковим отримання витягу з реєстру платників ПДВ?

     Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.

     Оскільки отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників, контролюючі органи не мають підстав вимагати їх у платників.

     Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.
     Відповідні роз’яснення надані в листі Міндоходів від 17.01.2014 № 1094/7/99-99-19-04-02-17 «Про окремі зміни в законодавстві».

 

Як фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку четвертої групи ведуть облік доходів?

     Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).

     Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ).
     При цьому розмір ставок податку для платників єдиного податку четвертої групи визначено п. 293.9 ст. 293 ПКУ.

     Враховуючи викладене, оскільки для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку четвертої групи об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності платника податку або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, а не сума доходу у розумінні п. 292.1 ст. 292 ПКУ, то обов’язку щодо ведення обліку доходів у фізичних осіб – підприємці – платників єдиного податку четвертої групи не виникає.

Чи є підтвердженням достовірності ідентифікаційного номера платника  дані, внесені до е-паспорта?

 

     Відповідно до п. 12, 13 ст. 3 Закону України від 20 листопада 2012 року «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»:
     е-паспорт – паспорт громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр), разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності);

     е-паспорт для виїзду за кордон – паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, оформленому засобами Реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання та податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (за наявності).
     Згідно з п. 11 розд. IІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822  фізична особа – платник податків може подавати дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків, зокрема як внесені до е-паспорта, е-паспорта для виїзду за кордон, е-свідоцтва про народження, так і окремо, як електронну копію документа, що засвідчує реєстрацію такої особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія», у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія, за умови здійснення перевірки відповідності та підтвердження таких реєстраційних даних.

     Перевірка відповідності та підтвердження даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків реєстраційним даним особи, внесених до Державного реєстру, здійснюється Порталом Дія шляхом інформаційної взаємодії з Державним реєстром, з урахуванням вимог законодавства з питань захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.

Начало формы

Конец формы

Начало формы

Конец формы

 

Які терміни подання заяви при добровільній реєстрації платником ПДВ?

     У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

     У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
     У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ст. 183 ПКУ).
     Згідно з п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних.

     Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

     У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Якщо приймаєте працівника на роботу: порядок дій

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації).

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації - є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Повідомлення подається до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску за формою згідно з додатком до Порядку № 413 від 17.06.2015. 

Повідомлення подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

  • засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб;

Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua), платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити». Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, надісланої користувачу Електронного кабінету.

  • на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

 

  • на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Подання страхувальником (роботодавцем) повідомлення про прийняття працівника на роботу поштою не передбачено.

Зазначена норма визначена «Порядком повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», затвердженого постановою КМУ від 17.06.2015  № 413.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: які ставки оподаткування?

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо:

- такі активи були одержані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні,

- та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України,

- та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору таких ставок:

  • 5% щодо:

- валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та щодо права грошової вимоги до резидентів України;

- об'єктів декларування, визначених вищезазначеними підпунктами "б" - "е", що знаходяться (зареєстровані) в Україні.

На дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6% із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

  • 9% щодо:

- валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах,

- права грошової вимоги до нерезидентів України,

- об'єктів декларування, визначених підпунктами "б" - "е", що знаходяться (зареєстровані) за кордоном.

Кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5% із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

  • 2,5% щодо:

- номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3% із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

 

Пільги з земельного податку для громадян: подання заяви

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Якщо фізична особа, яка звільняється від сплати земельного податку, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 282 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (п. 281.4 ст. 281).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або вона набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (п. 281.5 ст. 281 ПКУ).

У разі недотримання фізичною особою вимог п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею заяви про застосування пільги разом з документи, що посвідчують її право на пільгу.

 

 

 

 

 

ГУ ДПС у Запорізькій області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь