A A A K K K
для людей із порушенням зору
Нововасилівська громада
Запорізька область, Мелітопольський район

Питання - відповіді

Дата: 21.10.2021 20:21
Кількість переглядів: 43

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: подання декларації з типом «Звітна нова»

У період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою (абз. перший п.п. 6.3 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).

Декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України (абз. дев’ятий п.п. 7.2 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України (абз. десятий п.п. 7.2 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).

Враховуючи те, що у разі подання декларантом Декларації з типом «Звітна нова» попередньо подана Декларація вважається анульованою, то при поданні нової звітної Декларації декларантом подаються повторно усі необхідні документи.

Чи подавати декларацію з рентної плати за спеціальне використання води у разі закінчення терміну дії дозволу?

Платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема, визначено первинних водокористувачі – суб’єктів господарювання, а також підприємців, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (п. 255.1 ст. 255 ПКУ).

Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (ст. 49 Водного кодексу України).

Отже, у разі припинення дії дозволу на спеціальне водокористування, суб’єкт господарювання припиняє подання податкової декларації з Рентної плати.

Останнім звітним (податковим) періодом для подання податкової декларації з Рентної плати  є звітний період, у якому було припинено дію Дозволу.

За інших умов власник діючого Дозволу є платником Рентної плати до закінчення/ анулювання строку його дії.

 

 

До уваги платників рентної плати: заповнення коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ в декларації

Оновлений довідник місцевих бюджетів на базі змінених кодів Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), затверджено наказом Мінфіну від 10.12.2020 № 756 «Про внесення змін до довідника місцевих бюджетів», а реквізити казначейських рахунків для громад розміщено на офіційних сайтах територіальних органів ДПС.

Заповнення податкової звітності з рентної плати передбачає відображення відповідних показників.

Так, у податковій декларації з рентної плати, затвердженої наказом МФУ від 17.08.2015 № 719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати»:

- у рядку 6 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» Декларації №719 зазначається код КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подається Декларація №719;

- у рядку 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТТУ» додатків 1 – 3, 5 та 7 до Декларації №719 зазначається код КОАТТУ територіальної громади, визначений у Розпорядженнях та Наказі;

- у рядку 5 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням об’єкта» до Декларації №719 зазначається код КОАТУУ місця здійснення діяльності платника.

- у рядку 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТТУ» додатків 4, 6, 10 – 11 до Декларації №719 зазначається код КОАТТУ територіальної громади, визначений у Розпорядженнях та Наказі.

В Декларації зазначатися має код органу самоврядування, а не територіально-адміністративної одиниці (населеного пункту), який є адміністративним центром новоствореної територіальної громади.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: активи, на які не поширюються державні гарантії

Державні гарантії та звільнення від відповідальності, передбачені підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ, не поширюються:

- на активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень, передбачених ст. 212, 2121 (щодо сплати податків як фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем), ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов'язкових платежів), ст. 367 (якщо злочин пов'язаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України;

- на активи фізичної або юридичної особи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3685 Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України;

- валютні цінності, права вимоги та грошові кошти, позичені третім особам, що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у разі встановлення порушення декларантом встановлених пунктами 8 і 9 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ умов розміщення валютних цінностей у банківських або інших фінансових установах, відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги.

Зазначена норма визначена п. 19 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ.

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

 

Оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю

Не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік (п. 240.7 ст. 240 ПКУ).

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, необхідно зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Форма Податкової декларації екологічного податку затверджена наказом МФУ від 17.08.2015 № 715, невід’ємною її частиною є, зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації.

З метою встановлення суб’єктом господарювання факту перевищення граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, такому суб’єкту необхідно вжити заходів із виконання інвентаризації обсягу таких викидів у порядку встановленому законодавством.

Отже, суб’єкту господарювання, який має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного та/або декількох населених пунктів або за їх межами (коди органу місцевого самоврядування за КОАТУУ різні/однакові) та здійснює викиди забруднюючих речовин, у тому числі й двоокису вуглецю:

- необхідно подати до контролюючого(их) органу(ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяву(и) про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн на рік всіма стаціонарними джерелами забруднення. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за всіма стаціонарними джерелами забруднення.

Платники екологічного податку декларують податкові зобов’язання за викиди двоокису за обсяги таких викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, у якому досягнуто граничний обсяг таких викидів у окремому Додатку та подають до контролюючого (их) органу (ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення.

Військовий збір: чи оподатковувати кошти, видані на відрядження або під звіт, що надміру витрачені та не повернуті в термін?

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.11 ст. 164 ПКУ).

Отже, сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ, підлягає оподаткуванню військовим збором.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: самостійне уточнення інформації

У період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ (п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).

При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.

У разі збільшення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у новій Декларації здійснюється доплата різниці між визначеною у новій Декларації сумою Збору і сумою Збору, сплаченою відповідно до попередньо поданої Декларації.

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3DqKQvB.

Підприємцям-єдинникам 2-ї групи: застереження при наданні послуг

Однією з умов перебування фізичних осіб – підприємців на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню (п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Отже, якщо підприємець - платник єдиного податку 2-ї групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа, яка не є платником єдиного податку, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку.

Якщо підприємець - платник єдиного податку 2-ї групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа - не платник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені ПКУ, для другої групи платників єдиного податку, але за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку.

Використання апаратного РРО та програмного РРО

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій  програмного реєстратора розрахункових операцій.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій.

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

При цьому, законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний РРО.

Камеральна перевірка: основні моменти

Проведення камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку проводиться територіальним органом ДПС, на який покладено функції контрольно-перевірочної роботи протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

За результатами камеральної перевірки в разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 ПКУ.

Електронний кабінет: заява про застосування спрощеної системи оподаткування

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (п.п 298.1.1 ст. 298 ПКУ).

До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. Форми Заяви та Розрахунку доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджені наказом МФУ від 16.07.2019 № 308.

Заява подається за вибором платника податків, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для надіслання Заяви фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

У разі переходу підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

 

Підвищення кваліфікації працівника, який виконує роботи за цивільно - правовим договором: чи нараховувати єдиний внесок?

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців, є, зокрема, сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абз. перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону від 8.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Витрати підприємства на підготовку та перепідготовку кадрів, зокрема, на навчання працівників в установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів не віднесені до фонду оплати праці та не включаються до бази нарахування єдиного внеску (п. 3.24 Інструкції Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5).

Постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюється за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, до таких витрат відносяться витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійну підготовку та перепідготовку кадрів.

Отже, сума витрат, понесених підприємством (роботодавцем) у зв’язку з підвищенням кваліфікації працівника, який виконує роботи згідно договору цивільно – правового характеру, не є базою нарахування єдиного внеску.

                                 

Підприємцям на загальній системі оподаткування: що включати до витрат?

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

До витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів від провадження господарської діяльності, включаються:

- вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п.п. 177.4.1 ст. 177 ПКУ);

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розд. IV ПКУ) (абзац перший п.п. 177.4.2 ст. 177 ПКУ);

- обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством (абзац другий п.п. 177.4.2  ст. 177 ПКУ);

- суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такого підприємця (крім ПДВ підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця (п.п. 177.4.3 ст. 177 ПКУ);

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 ст. 177 ПКУ, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п. 177.4.4 ст. 177 ПКУ).

Підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (п.п. 177.4.6 ст. 177 ПКУ).

Електронний кабінет: запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку

Форми запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу затверджені наказом МФУ від 16.07.2019 № 308.

Форма запиту передбачає проставляння платником податків відмітки у полі «Спосіб отримання витягу», а саме, безпосередньо в контролюючому органі або в електронному вигляді.

Для фізичних осіб Запит за формою F1302101 та витяг за формою F1402101 розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/ Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Отже, підприємець – платник єдиного податку першої – третьої групи може в меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету створити, підписати та надіслати до відповідного органу ДПС запит за формою F1302101.

У разі надсилання запиту за формою F1302101 з відміткою «в електронному вигляді» у полі «Спосіб отримання витягу», платник єдиного податку отримує в електронній формі витяг за формою F1402101 у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

При цьому роздрукований електронний витяг в паперовому вигляді не вважається оригіналом.

Чи є відповідальність за неподання  до податкової копій ліцензій на користування радіочастотним ресурсом?

Платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі (п. 254.1 ст. 254 ПКУ):

- ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

- ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п. 254.2 ст. 254 ПКУ).

Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі (п.п. 254.5.4  ст. 254 ПКУ).

Застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання копій ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв нормами ПКУ не передбачено.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь